Імена та прізвища (також прізвиська) людей, які складаються з двох чи трьох слів або до складу яких входять частки, артиклі тощо, можуть писатися окремо, разом і через дефіс.

1. Окремо пишуться:

а)Прізвиська (українські та перекладені іншомовні), що складаються з імені та прикметника, узгодженого з ним або з наступним іменником: Іва́н Воло́ве О́ко, Оле́на Прекра́сна, Рі́чард Ле́вове Се́рце, Степа́н Ти́гряча Смерть; сюди належать і особові найменування американських індіанців: Мале́нький Вовк, Тупи́й Ніж і т. ін.

б)Псевдоніми, що складаються з імені та прізвища: Джек Ло́ндон, Жорж Занд, Ле́ся Украї́нка, Марко́ Вовчо́к, Пана́с Ми́рний.

в)Повні давньоримські особові назви, у яких перше слово означає особове ім’я, друге — родове ім’я, третє — прізвище: Гай Ю́лій Це́зар, Марк По́рцій Като́н.

г)Частки, артиклі та інші службові слова (ван, да, де, ді, дю, дер, ед, ель, ла, ле, фон і т. ін.) в іншомовних особових назвах: Лю́двіг ван Бетхо́вен, да Ві́нчі, де ла Куе́ва, ді Вітто́ріо, дю Гар, Нур ед Дін, ле Шапельє́, фон дер Гольц.

Примітка 1. Скорочена частка д та ірландська частка о пишуться з власними іменами через апостроф: Д’Аламбе́р, Д’Артанья́н, Д’Обіньє́; О’Ге́нрі, О’Ке́йсі, О’Ко́ннейль; частки Ван-, Мак-, Сан-, Сен-, які передують прізвищам і разом із тим становлять їх невід’ємну частину, пишуться через дефіс: Ван-Де́йк, Мак-Маго́н, Мак-Клю́р, Сан-Марті́н, Сен-Сімо́н.

Примітка 2. У ряді випадків частки пишуться разом із прізвищами, бо в такій формі засвоїла їх українська мова: Декандо́ль, Делі́ль, Деріба́с, Лага́рп, Ламетрі́, Лафонте́н, Леса́ж, Фонві́зін.

д)Слово дон («пан») перед особовим ім’ям як форма ввічливого звертання: дон Базі́ліо, дон Пе́дро, дон Хосе́. У власних назвах відомих літературних героїв це слово пишеться з великої літери: Дон Жуа́н, Дон Кіхо́т.

Примітка. У загальному значенні слово донжуа́н пишеться разом і з малої літери.

е)Складові частини корейських, в’єтнамських, бірманських, індонезійських особових назв: Кім Ір Сен, Пак Ті Вон, Хо Ші Мін, Гнує́н Конг Хоа́н, У Ну Мунг, Фета́й Чотіну́чит.

2. Разом пишуться:

а)Українські прізвища, що складаються з дієслова в наказовій формі та іменника: Гори́цвіт, Непи́йвода, Уби́йвовк.

б)Українські прізвища, що виникли на основі словосполучень, до складу яких входять як повнозначні, так і службові слова: Добрийве́чір, Нетудиха́та, Панібудьла́ска.

в)Українські прізвища, утворені з прикметника та іменника за допомогою сполучного звука: Довгопо́л, Кривоні́с, Скорохо́д.

г)Слов’янські особові імена, утворені від двох основ: Владисла́в, Володи́мир, Мечисла́в, Яропо́лк.

д)Складні китайські імена, які завжди виступають після прізвища: Го Можо́, Ден Сяопі́н, Тао́ Юаньмі́нь, Сунь Ятсе́н.

Примітка. Якщо китайське ім’я становить одне слово, то обидві частини особової назви (прізвище та ім’я) пишуться окремо: Дін Лінь, Лу Сінь, Цюй Юа́нь.

е)Тюркські, вірменські та інші особові назви з компонентами бей, заде́, мелі́к, огли́ й под., що вказують на соціальний стан, родинні стосунки: Ізмаї́лбей, Турсунзаде́, Керогли́. Але арабське ібн пишеться окремо: Ібн Ру́сте, Ібн Сі́на, Ібн Фадла́н, а тюркське паша́ — через дефіс: Гедік-паша́, Осма́н-паша́.

3. Через дефіс пишуться:

а) Складні особові імена: Васи́ль-Костянти́н, Жан-Жа́к, Зино́вій-Богда́н, Марі́я-Антуане́тта, Ма́ртін-Лю́тер, Фрі́дріх-Вільге́льм.

б)Складні прізвища: Альтамі́ра-і-Креве́а, Гула́к-Артемо́вський, Жоліо́-Кюрі́, Кві́тка-Основ’я́ненко, Нечу́й-Леви́цький, Но́виков-Прибо́й, Ри́мський-Ко́рсаков.

в)Імена з кваліфікаційними прикладками: Іва́н-царе́нко, Ки́рик-мужичо́к. Але якщо прикладка розгорнута, то ставиться тире: Іва́н — мужи́чий син, рідше — кома: Іва́н, селя́нський син.